Про зелене будівництво 

Концепція зеленого будівництва виникла в 1970-х роках у відповідь на енергетичну кризу і зростаючу стурбованість населення погіршенням стану навколишнього середовища. Необхідність економії енергії та зменшення навантаження на довкілля сприяло появі інновацій зеленого будівництва, які продовжуються і донині. Зелене будівництво – це створення споруд та інфраструктури за стандартами високої якості та енергоефективності з мінімальним впливом на навколишнє середовище. В 1921 р. у  Британії було створено Building Research Establishment (BRE) – науково-дослідний центр будівництва. Головна мета  зеленого будівництва – мінімізація негативного впливу на навколишнє середовище будівельної індустрії  на всіх етапах шляхом використання кращих технологій, підвищення якості та комфорту.

BRE Trust – благодійна організація, що підтримує наукову та освітню діяльність у напрямках покращення побудованого середовища з 1997 р.  

BRE Global – передові дослідження, консультаційні послуги, джерело фундаментальних знань, сертифікація

BRE Academy – інноваційні навчальні курси та освітні програми на основі міжнародних стандартів та будівельних норм

BREEAM

BREEAM (Building Research Establishment Environmental Assessment Method)

– система сертифікації за стандартами зеленого будівництва

– провідний у світі метод оцінки проектів, інфраструктури та будівель з 1990 р.

– перший метод екологічної оцінки будівельної галузі 

• Незалежна та неупереджена міжнародна сертифікація

• Застосовується у 83 країнах світу

• 568 320 сертифікатів

• 2 278 438 зареєстрованих зелених споруд

• Охоплює 80% зелених будівель Європи

• Тисячі ліцензованих оцінщиків по всьому світу

• Адаптується до національних будівельних стандартів і місцевих кліматичних умов

• Стандарти базуються на науковому підґрунті

• Заохочує інновації у будівельному секторі

• Підвищує фінансові показники для інвесторів, орендаторів та власників

Зараз створено десятки систем зеленої сертифікації будівництва, але  BREEAM залишається першим провідним у світі методом оцінки стійкості генеральних проектів, інфраструктури та будівель для ряду етапів життєвого циклу: нове будівництво, експлуатація та реконструкція.